понеділок, 28 грудня 2020 р.

Графік проведення ЗНО-2021


 

Як називали дітей в Україні 2020-го

 Я вас здивую...Дуууже

Слова іншомовного походження

 Запам'ятати винятки правопису слів іншомовного походження - ще те завдання

🤔! 😉!
Звісно, легше запам'ятати віршик.
Тож, вивчаючи подвоєння у словах іншомовного походження, робимо так:
✍️Запам'
ятаємо віршик.
На ВІЛЛІ стоїть ВАННА
Вагою ТОННА.
У ній сидить ПАННА,
На ім'я МАДОННА.

Слово дня


 

середа, 16 грудня 2020 р.

Як правильно?

 Гyчнi пoмилки в yкрaїнськiй мoвi, щo стoсyються свят.


З НAСTУПAЮЧИM СВЯTOM?

ПРAВИЛЬНO: З прийдeшнiм святoм! З пeрeдсвятoм! Aбo прoстo – з Нoвим рoкoм, з Рiздвoм Христoвим!

НEПРAВИЛЬНO: З нaстyпaючим святoм!

СВЯTВEЧІР ЧИ СВЯT-ВEЧІР

ПРAВИЛЬНO: Святвeчiр.

НEПРAВИЛЬНO: Свят-вeчiр.

Слoвa yтвoрeнi з iмeнникa тa прикмeтникa пишyться рaзoм (святий вeчiр, oтжe Святвeчiр).

З ДНEM НAРOДЖEННЯ – ВEЛИKA ЧИ MAЛA ЛІTEРA

ПРAВИЛЬНO: З днeм нaрoджeння!

НEПРAВИЛЬНO: з Днeм нaрoджeння!

З вeликoї лiтeри пишeмo нaзви iстoричних пoдiй, вeликих свят i знaмeнних дaт.

ПAСKA, ПAСХA ЧИ ВEЛИKДEНЬ

Пaскa – сoлoдкий хлiб, який випiкaють дo Вeликoдня.

Пaсхa – нaзвa вiдпoвiднoгo єврeйськoгo святa.

Вeликдeнь, ВeлИкoдня – християнськe святo Вoскрeсiння Христa.

Kрaшaнкa aбo писaнкa – рoзмaльoвaнi яйця.

СВЯTA: ДE ПAДAЄ НAГOЛOС

Слoвники дoзвoляють нaгoлoшyвaти i свЯтa, i святA.

Нашого цвіту по усьому світу

 Сьогодні, 13 грудня, виповнюється 143 роки від дня народження видатного українського композитора, диригента та педагога Миколи Леонтовича. Його різдвяна колядка «Щедрик» відома у всьому світі під назвою «Carol of the Bells» та має безліч інтерпретацій .https://www.facebook.com/ukrainianradio/videos/3565954490106556


понеділок, 7 грудня 2020 р.

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ


 

АНТИСУРЖИК

 В українську мову часто намагаються проникнути відверто суржикові конструкції чи незграбні кальки. Такі одиниці дуже легко помітити, і тому вживають їх відносно нечасто. Однак існують і ті слова чи конструкції, що непритаманні українській мові, але загалом не суперечать її логіці. Вони – найпідступніші, адже без обґрунтування, чому їм не місце в мові, важко переконати когось їх не вживати. Сьогодні поговоримо саме про такі випадки.

понеділок, 23 листопада 2020 р.

Спадщина предків

 10 фактів про Олену Пчілку

Мало хто знає, що Олена Пчілка – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократики з міста Гадяч, що на Полтавщині, рідної сестри славетного професора Михайла Драгоманова і дружини впливового юриста, статського радника Петра Косача, мами шістьох дітей, серед яких і славнозвісна Леся Українка, котра була аж п’ятою за рахунком



неділя, 15 листопада 2020 р.

І знову про наголос

     


                                                                             Шпаргалка із правильними наголосами в частовживаних словах. Здивуйте рідних своєю вимовою та говоріть красиво.

Наголос в українській мові – руховий, тож ми часто неправильно наголошуємо слова. Звісно, запам’ятати всі винятки неможливо, однак є загальні правила, які допоможуть більше не допускати помилок у вимові.

неділя, 8 листопада 2020 р.

Новий правопис

                                                                                                                                                                                      

Слова з частиною ЕКО пишемо разом: екоблогер, екопродукти, екотуризм, екокультура, екозвичка, екоторбинка, екокрамниця, екоактивістка тощо.

Новий правопис

 Згідно з новою редакцією правопису тепер пишемо окремо: пів години (а не «півгодини»), пів Києва (а не «пів-Києва»), пів яблука (а не «пів’яблука»).


Не плутаймо!

Пів з іменником у Р. в. пишемо ОКРЕМО: пів аркуша, пів відра, пів міста, пів Європи.
Пів з іменником у Н. в. пишемо РАЗОМ: піваркуш, південь, півкуля, півколо, півострів.
Як перевірити? Якщо пів НЕ можна замінити іменником «половина», то пишемо його РАЗОМ, а в інших випадках — ОКРЕМО: піваркуш (але пів аркуша), південь (але пів дня), півкуля (але пів кулі), півколо (але пів кола), півострів (але пів острова)

субота, 31 жовтня 2020 р.

У світі синонімів


 

Фразеологія Івана Карпенка-Карого

 Його п’єси «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Суєта» — класика української драматургії і водночас живе відзеркалення української народної мови того часу.

П’єси Карпенка-Карого багаті на різноманітні фразеологізми: ідіоматичні вислови, фразеологічні зрощення та сполуки, сталі порівняння, прислів’я та приказки. Фразеологічні багатства в ті часи для українській драматургії були явищем новим. Відзначимо, що багатство це полягало не в кількості вжитих фразеологізмів, а в доречности та відповідности їх застосування. 
До вашої уваги — фразеологізми з п’єс Карпенка-Карого, якими можемо збагатити наше мовлення.

Краса мови

Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні.
(Володимир Сосюра).

Надворі панує осінь. До вашої уваги — дещиця незужитих епітетів, якими поети описують цю чарівну пору року.
 

Якщо забули


 Запам’ятайте! В українській мові немає слів: «освітчений», «освідчений», «освідченний»... Натомість є такі:

Освічений (рос. «образованный») – який має освіту, грамотний.

Досвідчений (рос. «опытный») – який має великий досвід у певній галузі, життєвий досвід.

Обізнаний (рос. «осведомленный») – який добре ознайомлений із чимось.

Якщо забули


 

неділя, 27 вересня 2020 р.

Відмінювання іменників

Відмінювання іменників — це один із засобів зв'язку слів у реченні. Називний відмінок — початкова форма слова — прямий. Усі інші (родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний) — непрямі. Кожний відмінок є втіленням певного типу смислових і синтаксичних відношень.
 

понеділок, 21 вересня 2020 р.

Синтаксична роль іменників

 



Іменники в реченні виступають здебільшого підметами, додатками, обставинами, хоча можуть входити до складу складеного іменного присудка, бути неузгодженим означенням, прикладкою. Вони можуть входити до складу звертань, вставних конструкцій, різноманітних зворотів.

Наприклад:

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгомонний вік (JIКостенко) (іменник Кобзарю — звертання).

Правду кажучи, я був щасливий (іменник правда — входить до складу вставного словосполучення).

Непомітно, наче  пропливають літа... (М. Стельмах)

(іменники риба, (в) глибині входять до складу порівняльного звороту).


понеділок, 14 вересня 2020 р.

Іменники - назви істот і неістот

                                                                                                             Взнай більше

Повторюємо.Рід іменників.

Категорія роду іменників є синтаксично незалежною, на відміну від категорії роду прикметників, числівників, займенників, дієприкметників та дієслів, з якими іменники входять в синтаксичні зв'язки. Граматична категорія роду як самостійна властива лише іменникам.

неділя, 6 вересня 2020 р.

ПОВТОЮЄМО. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ.ВІДЕОУРОК

 Повторюємо, які сполучення слів називаються словосполученням, які НЕ є словосполученням; види словосполучень за способом вираження головного слова, за будовою; типи синтаксичних зв'язків у словосполученні.

Словосполучення (ВІДЕОУРОК)















середа, 8 липня 2020 р.

Василь Чемерис

 8 липня 1936 року народився Василь Чемерис.
Загалом у письменника вийшли в 1962—2015 р.р. історичні твори, фантастика, гумор, романи-ессе. Також видав 20 веселих збірок — гуморески, пародії, веселі повісті. Лауреат республіканської премії в галузі сатири та гумору ім. О.Вишні, літературної премії ім. Ф.Маківчука, ім. С.Олійника, гумористичної премії Одарки і Карася, за найкращі оповідання присуджена премія ім. Ю.Яновського. За романи з історії України «Фортеця на Борисфені» та «Ордер на любов» автору присуджена Міжнародна премія Українського козацтва «Лицарське перо», 2008 рік.
В 2009 році присуджена літературна премія ім. Івана Мазепи за історичний роман про гетьмана Петра Дорошенка «Без права повернення».
В. Чемерис — автор багатьох романів та повістей.

неділя, 31 травня 2020 р.

Підсумки навчання

Вітаю із закінченням навчального року!
Бажаю гарно провести літні канікули, відпочити, набратися сил, і з осені взятися з новими силами за навчання!

пʼятниця, 29 травня 2020 р.

Останній день навчання

А сьогодні школа ніби плакала...
Пролунав нерадісно дзвінок,
Панувала тиша знов однакова,
На останній не прийшли урок...
Не сказали діти:«До побачення!»
В коридорах не було:«Урааа!»
Квіти не відчули своє значення,
Не несла їх в школу дітвора.
Лиш сумні вітання шлють у вайбері,
Йдуть додому мовчки вчителі.
Розгулявся вітер сильний на дворі,
І схиляє трави низько до землі

середа, 20 травня 2020 р.

Повторюємо правила


Нам не треба поспішати абикуди, от і вдосконалюймо свої мовні пізнання щотижня, щодня, бо завдань - чимало 🙂