Іменники в реченні виступають здебільшого підметами, додатками, обставинами, хоча можуть входити до складу складеного іменного присудка, бути неузгодженим означенням, прикладкою. Вони можуть входити до складу звертань, вставних конструкцій, різноманітних зворотів.
Наприклад:
Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгомонний вік (JI. Костенко) (іменник Кобзарю — звертання).
Правду кажучи, я був щасливий (іменник правда — входить до складу вставного словосполучення).
Непомітно, наче 
пропливають літа... (М. Стельмах)
(іменники риба, (в) глибині входять до складу порівняльного звороту).
Немає коментарів:
Дописати коментар