пʼятниця, 9 жовтня 2020 р.
неділя, 27 вересня 2020 р.
Відмінювання іменників
Відмінювання іменників — це один із засобів зв'язку слів у реченні. Називний відмінок — початкова форма слова — прямий. Усі інші (родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний) — непрямі. Кожний відмінок є втіленням певного типу смислових і синтаксичних відношень.
понеділок, 21 вересня 2020 р.
Синтаксична роль іменників
Іменники в реченні виступають здебільшого підметами, додатками, обставинами, хоча можуть входити до складу складеного іменного присудка, бути неузгодженим означенням, прикладкою. Вони можуть входити до складу звертань, вставних конструкцій, різноманітних зворотів.
Наприклад:
Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгомонний вік (JI. Костенко) (іменник Кобзарю — звертання).
Правду кажучи, я був щасливий (іменник правда — входить до складу вставного словосполучення).
Непомітно, наче 
пропливають літа... (М. Стельмах)
(іменники риба, (в) глибині входять до складу порівняльного звороту).
понеділок, 14 вересня 2020 р.
Повторюємо.Рід іменників.
Категорія роду іменників є синтаксично незалежною, на відміну від категорії роду прикметників, числівників, займенників, дієприкметників та дієслів, з якими іменники входять в синтаксичні зв'язки. Граматична категорія роду як самостійна властива лише іменникам.
Підписатися на:
Дописи (Atom)