Відмінювання іменників

Відмінювання іменників — це один із засобів зв'язку слів у реченні. Називний відмінок — початкова форма слова — прямий. Усі інші (родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний) — непрямі. Кожний відмінок є втіленням певного типу смислових і синтаксичних відношень.

 

Синтаксична роль іменників

 

Іменники в реченні виступають здебільшого підметами, додатками, обставинами, хоча можуть входити до складу складеного іменного присудка, бути неузгодженим означенням, прикладкою. Вони можуть входити до складу звертань, вставних конструкцій, різноманітних зворотів.

Наприклад:

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгомонний вік (JI. Костенко) (іменник Кобзарю — звертання).

Правду кажучи, я був щасливий (іменник правда — входить до складу вставного словосполучення).

Непомітно, наче  пропливають літа... (М. Стельмах)

(іменники риба, (в) глибині входять до складу порівняльного звороту).

Іменники - назви істот і неістот

                                                                                                             Взнай більше

Повторюємо.Рід іменників.

Категорія роду іменників є синтаксично незалежною, на відміну від категорії роду прикметників, числівників, займенників, дієприкметників та дієслів, з якими іменники входять в синтаксичні зв'язки. Граматична категорія роду як самостійна властива лише іменникам.

Експрес- урок

- Чим відрізняються рукавиці від рукавичок?

Тренажер з правопису української мови

Категорія відмінка. Відмінкові закінчення іменників ( пройти тренажер)

Повторюємо.Іменник.

Повторюємо. Апостроф

                   Пройти  тест

ПОВТОЮЄМО. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ.ВІДЕОУРОК

 Повторюємо, які сполучення слів називаються словосполученням, які НЕ є словосполученням; види словосполучень за способом вираження головного слова, за будовою; типи синтаксичних зв'язків у словосполученні.

Словосполучення (ВІДЕОУРОК)

Зі святом