Рідне слово неможливо уявити абстрактно, відірвано від Батьківщини. Саме в рідному слові відображаються події давно минулих днів і та Україна, якою бачили її предки і яку увіковічено у безлічі народних пісень. Українська мова – це мова народної поетеси Марусі Чурай, видатного полководця Петра Сагайдачного, козаків славної Запорозької Січі, що завзято боронили рідну землю від чужинців-поневолювачів.
А потім були століття утисків, гноблення і безправ’я всього українського у великій імперії. Рідна мова вистояла, вижила, оберігаючи у своїй серцевині самобутність нашого народу, велич його духу. Вона не могла загинути, допоки існували народні пісні, казки, легенди, допоки нею розмовляли, незважаючи на приписи і заборони.
Добре, що ті часи минули, добре, що більшість українців розуміють значення слова в нашому житті. І не тільки розуміють, але розуміють те, чим послуговуємося ми, - тільки верхівка велетенського айсберга. Його основа – в народній творчості, у творах класиків, у словниках. За кожним із цих слів – думка, помисли, почуття тих людей, які створили ці безцінні скарби. Тож бережімо і плекаймо їх, бо саме вони є джерелом народної пам’яті, що з’єднує минулі та прийдешні покоління.
Немає коментарів:
Дописати коментар