субота, 31 жовтня 2020 р.

У світі синонімів


 

Фразеологія Івана Карпенка-Карого

 Його п’єси «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Суєта» — класика української драматургії і водночас живе відзеркалення української народної мови того часу.

П’єси Карпенка-Карого багаті на різноманітні фразеологізми: ідіоматичні вислови, фразеологічні зрощення та сполуки, сталі порівняння, прислів’я та приказки. Фразеологічні багатства в ті часи для українській драматургії були явищем новим. Відзначимо, що багатство це полягало не в кількості вжитих фразеологізмів, а в доречности та відповідности їх застосування. 
До вашої уваги — фразеологізми з п’єс Карпенка-Карого, якими можемо збагатити наше мовлення.

Краса мови

Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні.
(Володимир Сосюра).

Надворі панує осінь. До вашої уваги — дещиця незужитих епітетів, якими поети описують цю чарівну пору року.
 

Якщо забули


 Запам’ятайте! В українській мові немає слів: «освітчений», «освідчений», «освідченний»... Натомість є такі:

Освічений (рос. «образованный») – який має освіту, грамотний.

Досвідчений (рос. «опытный») – який має великий досвід у певній галузі, життєвий досвід.

Обізнаний (рос. «осведомленный») – який добре ознайомлений із чимось.

Якщо забули